Давно громадські організації викликали у Харкові негативну реакцію деяких посадовців у Харкові. З ними проблема. Члени громадських організацій хоча б іноді читають якісь закони, постанови, а головне – намагаються їх виконати. Більше того, вони ставлять претензії, щоб посадовці виконували закон. А це чиновником на керівній посаді може сприйматися просто як нечуване нахабство.
Заступник начальника Харківського управління комунального майна та приватизації Т. Ю. Клемчук сама вирішує, кого виселяти з орендованих приміщень, а на кого тиснути не треба. Для чого потрібні розпорядження якогось там мера чи рішення міської ради? І дійсно, нащо спілкуватися з якимись там представниками громади міста, які насмілилися записатись на прийом не по-одному, а водночас утрьох? Та вони ж не бажають ані хабарів давати, ані слухняно виконувати незаконні вказівки! Мало того, не бажають добровільно звільнити за кілька днів приміщення, де вже багато років перебувають. І взагалі, для чого потрібні якісь там дитячі гуртки, освітні студії, круглі столи із соціальних проблем, молодіжні освітні та культурницькі заходи? Та це ж відбувається у приміщенні, яке розташоване у серці Харкова! А це доволі нечаста можливість добряче підзаробити на переуступленні права оренди з подальшою його приватизацією. Не можна не враховувати, що керівництво такої структури, як Управління комунального майна та приватизації вже є об'єктом пропозицій корупційного характеру про перерозподіл права оренди чи приватизації. Проте, не порушуючи цілу низку нормативних документів, зробити це фактично неможливо. Тому посадовець, який йде на те, щоб "вигнати" одних і надати приміщення іншим, сам потрапляє "на гачок" закону, хоча такий ризик, як правило, щедро винагороджується.
Ціла "каста" нашого суспільства живе завдяки широко розвинутій корупції. Зловживаючи посадовим становищем, посадовець прямо може й не вимагати хабар (хоча й такі випадки далеко не поодинокі). Але він може зробити інше: вимагати надати йому документи (як от узгодження, двосторонні договори), яких за законом не має права вимагати. Користуючись юридичною необізнаністю значної частини людей, такий посадовець говорить зверхньо і ніби з порушником (порушниками). Іноді навіть дивує, як посадовець високого рангу часто не знає елементарних конституційних прав громадян, ба, навіть не може написати жодного листа без граматичних помилок. Чи не час вимагати терміново звільняти таких посадовців? Так, ВИМАГАТИ, бо ми, звичайні громадяни, є їхніми працедавцями, а тому зобов'язані звільняти напівграмотних керівників.
Харківське міське товариство "Спадщина" стало жертвою діяльності таких посадовців. Товариство є однією з найавторитетніших і найвагоміших у місті громадських організацій, яка ще з 1988 року бере активну участь у розбудові української державності й стала колискою багатьох демократичних об'єднань та партій регіону. Провадячи культурно-просвітни- цьку й громадську роботу, "Спадщина" вже понад 22 роки є ініціатором та реалізатором багатьох творчих проектів, культурно-освітніх заходів, які знаходять підтримку серед широкої громадськості, керівництва України й виконують важливу роль у становленні громадянського суспільства та міжнаціонального спокою на Харківщині.
Для захисту своїх прав товариство "Спадщина" розпочинає пікетування міського Управління комунального майна та приватизації з вимогою припинити корупційні дії та рейдерський тиск на громадські організації. Ще одна мета таких акцій – дати зрозуміти керівникам комунальних і державних структур, що вони є найманими працівниками харків'ян, які їм забезпечують зарплату, сплачуючи податки. І посадовці зобов'язані прислухатися до них. Вони повинні зрозуміти, що крадіжка та шахрайство – це не просто моральне зло, це кримінальний злочин, який рано чи пізно буде викрито.
Роман ЧЕРЕМСЬКИЙ, Харків
Газета "Український простір", №7(15), 2-14 квітня 2009 р.